Сьогодення вищої освіти неможливо уявити без стрімкого впровадження інноваційних технологій. На кафедрі «Проектування технічних систем» Сумського національного аграрного університету 13 січня 2026 року відбулася знакова подія – Круглий стіл, присвячений використанню штучного інтелекту (ШІ) у методичній та науковій діяльності.

У дискусії взяли участь науково-педагогічні працівники кафедри, а також майбутня наукова еліта – здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за спеціальностями G11 «Машинобудування» та 133 «Галузеве машинобудування».

Основним доповідачем виступив завідувач кафедри, доцент Олександр ІВЧЕНКО.

Розпочинаючи захід, Олександр ІВЧЕНКО наголосив, що Сумський НАУ став одним із лідерів у впровадженні системного підходу до регулювання ШІ. Згідно з Наказом № 410/од від 30.09.2025, в університеті було введено в дію «Положення про використання штучного інтелекту у СНАУ».

Цей документ став відповіддю на глобальні виклики: за статистикою, вже понад 86 % студентів використовують ШІ у навчанні. Замість того, щоб грати в «поліцію», університет обрав шлях керованої інтеграції, де ШІ розглядається як інструмент підтримки, а не заміна людського інтелекту.

Під час круглого столу було детально проаналізовано роль ШІ для різних учасників освітнього процесу:

Для студентів та аспірантів: ШІ виступає як «тіньовий тьютор» – персональний пояснювач складних концепцій, аналітик наукових статей та репетитор за запитом.

Для викладачів: технології дозволяють автоматизувати рутинні етапи підготовки методичних матеріалів, створювати чернетки завдань та формулювати індивідуальний фідбек для здобувачів.

Для науковців: у лабораторній діяльності ШІ стає «молодшим науковим співробітником», здатним аналізувати великі масиви даних, підтримувати написання текстів та допомагати в ідентифікації трендів у галузевому машинобудуванні.

Особливу увагу учасники приділили питанням академічної доброчесності. Олександр ІВЧЕНКО зауважив, що генеративний ШІ створює безпрецедентні можливості для недоброчесності – від автоматизованого написання робіт до підміни процесу мислення.

Згідно з університетським «Положенням про порядок перевірки академічних та наукових текстів на унікальність», у СНАУ діє жорстка система контролю через сервіс Strikeplagiarism.com. Доповідач підкреслив:

  1. Виявити ШІ-списування лише технічними засобами стає дедалі складніше, тому університет переходить до комбінованих методів оцінювання.
  2. Надзвичайно важливою стає культура декларування: використання ШІ в науковій роботі має бути прозоро описане (де і як він застосовувався).
  3. Для дисертаційних робіт та монографій показник КП2 (коефіцієнт подібності) залишається критичним, а будь-які маніпуляції з текстом є підставою для дискваліфікації роботи.

Доцент Олександр ІВЧЕНКО запропонував учасникам дорожню карту адаптації до «світу ШІ», що базується на п’яти рівнях:

Рівень курсу: додавання в силабуси чітких правил – де ШІ дозволений (ідеї, переклад, перевірка граматики), а де категорично заборонений.

Рівень програми: створення єдиних шаблонів декларування ШІ для спеціальностей.

Рівень університету: робота над захистом даних та навчанням викладачів.

Національний рівень: орієнтація на рекомендації МОН та Мінцифри щодо відповідального впровадження ШІ.

Особиста трансформація: вибір сценаріїв, де ШІ реально полегшує роботу, не замінюючи власного критичного мислення.

У дискусії було піднято питання страхів перед технологією. Доповідач зазначив, що боятися варто не того, що «всі будуть списувати», а того, що викладачі залишать старі формати оцінювання, які роблять чесне навчання безглуздим.

«…Якщо студент може виконати завдання повністю за допомогою ШІ й отримати високу оцінку – це сигнал, що завдання застаріло і не вимагає реальних когнітивних зусиль…», – підсумував Олександр ІВЧЕНКО. Саме тому кафедра планує поступовий перехід до автентичних завдань, прив’язаних до реального інженерного досвіду, та обов’язкового усного захисту письмових робіт.

Завершуючи захід, учасники дійшли висновку, що ШІ вже став частиною «студентського містечка» та наукової культури. Головне завдання кафедри «Проектування технічних систем» – не боротися з майбутнім, а сформувати навички ШІ-грамотності, які стануть критичною перевагою для випускників на ринку праці.