У межах заходів, спрямованих на популяризацію етичних стандартів у вищій освіті та науці, на кафедрі «Проектування технічних систем» Сумського національного аграрного університету 21 жовтня 2025 року відбувся методичний семінар, присвячений принципам академічної доброчесності в освітньому і науковому процесі. Захід став частиною загальноуніверситетської ініціативи щодо створення етичного середовища, важливого для якісного навчання та досліджень.
У роботі семінару взяли участь науково-педагогічні працівники кафедри, а також молоді дослідники – здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти за програмами G11 Машинобудування та 133 Галузеве машинобудування.
Доповідачем виступив завідувач кафедри, доцент Олександр ІВЧЕНКО.
Відкриваючи семінар, доповідач наголосив, що академічна доброчесність – це не просто формальна вимога, а сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися всі учасники освітнього процесу. Її головна мета – забезпечення довіри до результатів наукових досягнень та навчання.
Дотримання доброчесності науковцями та викладачами передбачає обов’язкові посилання на джерела інформації, надання достовірних даних про методики та результати досліджень, а також об’єктивне оцінювання здобувачів. Для аспірантів же критично важливим є самостійне виконання досліджень та надання чесної інформації про результати власної наукової діяльності.
Доповідач детально зупинився на основних видах порушень академічної доброчесності, визначених статтею 42 Закону України «Про освіту»:
- Академічний плагіат: оприлюднення чужих результатів як власних або відтворення текстів інших авторів без належного цитування. Особливу увагу було приділено перефразуванню: використання ідей чи фрагментів тексту без посилання на джерело також вважається плагіатом.
- Самоплагіат: подання власних раніше опублікованих наукових результатів як нових. Типовими прикладами є дуплікація публікацій у кількох виданнях або повторний аналіз даних без посилання на першоджерело.
- Фабрикація та фальсифікація: вигадування даних (фабрикація) або свідома зміна наявних результатів чи описів методик (фальсифікація) з метою підтвердження гіпотез.
- Обман: надання неправдивої інформації, імітація наукової діяльності або неправдиве співавторство.
Важливою частиною семінару став огляд внутрішніх процедур університету. СНАУ використовує систему Strikeplagiarism.com для обов’язкової перевірки дисертацій, наукових статей, монографій та підручників.
Олександр Івченко ознайомив присутніх із ключовими показниками оцінювання наукових текстів:
– Коефіцієнт подібності 1 (КП1): відсоток тексту зі збігами послідовностей від 5 слів.
– Коефіцієнт подібності 2 (КП2): відсоток збігів фрагментів від 25 слів.
Для дисертаційних робіт встановлено жорсткі межі: показник КП2 не повинен перевищувати 5 %. Якщо цей показник становить від 5 % до 10 %, Експертна рада кафедри повинна надати письмове обґрунтування правомірності запозичень. Було наголошено, що будь-які спроби обману системи (заміна символів, вставка невидимих знаків) призводять до негативного висновку та недопущення роботи до захисту.
Учасники обговорили наслідки порушень. Для науковців це може означати відмову у присудженні або позбавлення наукового ступеня, а для аспірантів – відрахування з університету або позбавлення стипендії.
Окрему увагу приділили викликам сучасності, зокрема використанню штучного інтелекту (ШІ) у науковій роботі.
Доповідач наголосив, що у межах заходу «Тижня академічної доброчесності», який заплановано провести в СНАУ у наступному місяці будуть розглянуті питання, чи встигне вища освіта за ШІ та як етично застосовувати генеративні моделі у дослідженнях.
Олександр ІВЧЕНКО зауважив, що хоча ШІ може бути корисним інструментом, фінальна відповідальність за достовірність та оригінальність тексту лежить виключно на авторові.
Завершуючи семінар, доповідач закликав викладачів бути прикладом для здобувачів, демонструючи високі стандарти роботи з джерелами на лекціях та у власних публікаціях. Аспірантам було рекомендовано використовувати «Методичні рекомендації СНАУ» та ресурси відкритої науки для вдосконалення навичок академічного письма.
«…Доброчесність – це фундамент, на якому будується репутація вченого та університету в цілому. Тільки через чесний науковий пошук ми можемо забезпечити розвиток галузевого машинобудування та довіру міжнародної спільноти до наших результатів…», – підсумував доцент Олександр ІВЧЕНКО.
